Словник

Слово Тлумачення
ОБРУБ ОБРУБ , у, ч. 1. Місце, по якому відрубано, відтято шматок чого-небудь. 2. заст. Ділянка землі. Моя земля в однім обрубі (Сл. Гр.). 3. діал. Межа. Ско...
ОБРУБАНІСТЬ
ОБРУБАННЯ
ОБРУБКА
ОБРУБКУВАТІСТЬ
ОБРУБЛЮВАННЯ
ОБРУБОК ОБРУБОК , бка, ч. Відрубана частина чого-небудь. Вхопив [шинкар] здоровенний обрубок у руки, замахнувся... (Мирний, II, 1954, 128); Посередині двору в...
ОБРУБУВАННЯ
ОБРУБУВАЧ
ОБРУСИТЕЛЬ
ОБРУСІННЯ
ОБРУЧ ОБРУЧ , присл., розм., рідко. ( ПОРЯД 1 . 1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поруч. Далеко за річкою блисн...
ОБРУЧЕЧКА
ОБРУЧИК ОБРУЧИК , а, ч. (...) . На схилах сивого Дніпра В обручик грає дітвора (Нех., Ростіть.., 1947, 64); Сонце заходило за сизу, легеньку хмарку й неначе о...
ОБРУЧКА ОБРУЧКА , и, ж. 1. Кільце з металу, рідше з дерева, з кістки і т. ін., яке носять на пальці як символ шлюбу або як прикрасу; перстень, каблучка. - Мик...
ОБРУШЕННЯ
ОБРУШУВАННЯ
ОБРЯД ОБРЯД , у, ч. Сукупність установлених звичаєм дій, пов'язаних з побутовими традиціями або з виконанням релігійних настанов. З якимось священним трепет...
ОБРЯДЖЕНІСТЬ
ОБРЯДЖЕННЯ
ОБРЯДНІСТЬ
ОБРЯДОВІДСТВО
ОБРЯДОВІРСТВО
ОБРЯДОВІСТЬ
ОБРЯДОДІЙСТВО
ОБРЯДОДІЯ
ОБРЯДОФРАЗЕМА
ОБСАДА
ОБСАДЖЕНІСТЬ
ОБСАДЖЕННЯ
ОБСАДЖУВАННЯ
ОБСАЛЮВАННЯ
ОБСВИСТАНІСТЬ
ОБСВИСТАННЯ
ОБСВИСТУВАННЯ
ОБСЕРВАТОР
ОБСЕРВАТОРІЯ
ОБСЕРВАЦІЯ
ОБСЕСИВНІСТЬ
ОБСЕСІЯ
ОБСИДІАН
ОБСИПАЛЬНІСТЬ
ОБСИПАНІСТЬ
ОБСИПАННЯ
ОБСИСАННЯ
ОБСИХАННЯ
ОБСІВАННЯ
ОБСІДАННЯ
ОБСІКАННЯ
ОБСІМЕНІННЯ