Словник

Слово Тлумачення
ОБТОПЛЕННЯ
ОБТОПЛЮВАННЯ
ОБТОПТУВАННЯ
ОБТОРОЧКА
ОБТОРОЧУВАННЯ
ОБТОЧЕНІСТЬ
ОБТОЧЕННЯ
ОБТОЧУВАННЯ
ОБТРІПАНІСТЬ
ОБТРІПУВАННЯ
ОБТРУШУВАННЯ
ОБТРЯСАННЯ
ОБТУЛЕНІСТЬ
ОБТУРАЦІЯ
ОБТЮРАТОР
ОБТЮРАЦІЯ
ОБТЯГАННЯ
ОБТЯГНЕННЯ
ОБТЯГУВАННЯ
ОБТЯЖЕНІСТЬ
ОБТЯЖЕННЯ
ОБТЯЖЛИВІСТЬ
ОБТЯЖУВАННЯ
ОБТЯЖУВАЧ
ОБУВАНКА ОБУВАНКА , и, ж. 1. розм., рідко. ( ВЗУТТЯ , я, с. , збірн. Вигот. із шкіри, гуми, парусини та деяких інших матеріалів вироби, звичайно на твердій під...
ОБУМОВЛЕНІСТЬ
ОБУМОВЛЕННЯ
ОБУМОВЛЮВАННЯ
ОБУРЕННЯ
ОБУРЛИВІСТЬ
ОБУХ ОБУХ , а, ч. 1. Тупа, важча частина гострого знаряддя (перев. сокири) або зброї, що міститься з протилежного боку від гострої. Не громом праведним, св...
ОБУШНИК
ОБУШОК ОБУШОК , обушка, ч. 1. (...) . Важка, на топорищу з якогось.. кореня, бартка була страшилищем для всіх: злегка ударити нею обушком межи плечі - одразу...
ОБФУСКАЦІЯ
ОБХВАТ ОБХВАТ , у, ч. 1. Дія за знач. обхватити і обхвачувати . Вставши, він підходить до техніка.., бере того за карк. Так і взяв - однією рукою за загривок...
ОБХІД
ОБХІДЛИВІСТЬ
ОБХІДНИК
ОБХІДНИЦЯ
ОБХОДЖЕННЯ
ОБХОПЛЮВАННЯ
ОБЦІЛОВУВАННЯ
ОБЦУКРОВУВАННЯ
ОБЧИКРИЖЕНІСТЬ
ОБЧИСЛЕННЯ
ОБЧИСЛЮВАНІСТЬ
ОБЧИСЛЮВАННЯ
ОБЧИСЛЮВАЧ
ОБЧИСЛЮВАЧКА
ОБЧИСЛЯННЯ