Словник

Слово Тлумачення
ОВІЯННЯ
ОВОДНЕНІСТЬ
ОВОДНЯ
ОВОЇД ОВОЇД , -а, ч . 1. Замкнута опукла плоска крива яйцеподібного перерізу (овал) з однією віссю симетрії. 2. геол . Великі кулясті вкрапленники у магмати...
ОВОЛОСІННЯ
ОВОСКОП
ОВОСКОПІЯ
ОВОСКОПУВАННЯ
ОВОЧ ОВОЧ , заст. ОВОЩ , у, ч. і рідко і, ж. 1. тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживаються як їжа; городина. В т...
ОВОЧЕБАЗА
ОВОЧЕРІЗКА
ОВОЧЕСУШИЛЬНЯ
ОВОЧЕСХОВИЩЕ
ОВОЧІВНИК
ОВОЧІВНИЦТВО
ОВОЧІВНИЦЯ
ОВУЛЯЦІЯ
ОВЧИНА ОВЧИНА , и, ж. Вироблена овеча шкура. Душно в хаті, а сиділи, хоч простоволосі, та в кожухах, у свитах, тільки порозстібалися, а не скидали. Пропахлі...
ОГАР ОГАР , а, ч. Птах родини качок; руда качка. Подекуди якесь подружжя огарів влаштовує "дитячі ясла" - збирає докупи пташенят з кількох виводків .. і дб...
ОГАРОК ОГАРОК , рка, ч., діал. Недогарок. У хатині застав [Степан] усе в порядку. Не гаючись, засвітив огарок свічки і розпалив у пічці (Гжицький, Чорне озер...
ОГИДА ОГИДА , и, ж. Почуття відрази в поєднанні з гидливістю. Я походив між ятками, наче на злість собі, повний того нового чуття огиди, що все в мені зрост...
ОГИДЖЕННЯ
ОГИДЛИВІСТЬ
ОГИДНИК
ОГИДНИЦЯ
ОГИДНІСТЬ
ОГИНАННЯ
ОГИР ОГИР , а, ч., рідко. ( ЖЕРЕБЕЦЬ , бця, ч . Самець кобили. Жеребець у сірих яблуках дико поводив налитими кров'ю очима і не міг устояти на місці (Панч,...
ОГІЄНКОЗНАВИЦЯ
ОГІРОК ОГІРОК , рка, ч. 1. перев. мн. Овочева городня рослина родини гарбузових із сланким стеблом і невеликими довгастими плодами. Серед пасіки десь взялася...
ОГІРОЧНИК
ОГІРОЧОК
ОГІРЧАНКА
ОГІРЧЕННЯ
ОГІРЧИННЯ
ОГЛАН ОГЛАН - Етимологія: від тюркського oġlan – хлопчик, юнак історизм, розмовне. Молодий чоловік, юнак; хлопчик. Старий козак згадував, як молодим огланом...
ОГЛЕЄНІСТЬ
ОГЛЕЄННЯ
ОГЛЕЮВАННЯ
ОГЛУХЛІСТЬ
ОГЛУШЕННЯ
ОГЛУШЛИВІСТЬ
ОГЛУШУВАННЯ
ОГЛЯД ОГЛЯД , у, ч. 1. Дія за знач. оглядати і рідко оглядатися . Доктор Гальванеску сповістив, що огляд його господарства Сахно може почати завтра з шостої...
ОГЛЯДАЛЬНИК
ОГЛЯДАЛЬНИЦЯ
ОГЛЯДАННЯ
ОГЛЯДАЧ ОГЛЯДАЧ , оглядача, ч. 1. Автор газетного, журнального і т. ін. огляду, а також особа, яка робить огляди по радіо й телебаченню. Західні оглядачі зазн...
ОГЛЯДАЧКА
ОГЛЯДКА