Словник

Слово Тлумачення
ОДЯГАНКА
ОДЯГАННЯ
ОДЯГНЕННЯ
ОЖВАВЛЕННЯ
ОЖЕЛЕДИЦЯ
ОЖЕЛЕДЬ
ОЖЕНІННЯ
ОЖЕРЕД
ОЖИВАННЯ
ОЖИВЛЕННЯ
ОЖИВЛЯЖ
ОЖИВЛЯННЯ
ОЖИКА ОЖИКА , и, ж. ( Lиzиlа ). Багаторічна трав'яниста рослина родини ситникових з лінійними листками і волотевими або зонтикоподібними суцвіттями. Зустріч...
ОЖИЛІСТЬ
ОЖИНА ОЖИНА , и, ж. 1. Багаторічна кущова або напівкущова колюча рослина з дугоподібними гілками та їстівними плодами. В лузі на калину Плететься ожина (Укр...
ОЖИНІВКА
ОЖИНКА
ОЖИННИК
ОЖИНОНЬКА
ОЖИНОЧКА
ОЖИРІЛІСТЬ
ОЖИРІННЯ
ОЗАДДЯ
ОЗАДОК ОЗАДОК , ч. 1. род. дка. Задня частина туші. З барана озадок (Сл. Гр.). 2. род. дку. Зернові відходи. [Гиря:] По щирості скажу, Йване, зосталось ячмен...
ОЗАХІДНЕННЯ
ОЗБРОЄНІСТЬ
ОЗБРОЄННЯ
ОЗБРОЮВАННЯ
ОЗВІРІЛІСТЬ
ОЗВІРІННЯ
ОЗВУЧАННЯ
ОЗВУЧЕНІСТЬ
ОЗВУЧЕННЯ
ОЗВУЧКА
ОЗВУЧУВАННЯ
ОЗВУЧУВАЧ
ОЗВУЧУВАЧКА
ОЗДОБА ОЗДОБА , и, ж. 1. Те, що оздоблює кого-, що-небудь; прикраса. Я одягну обдерті, вбогі стіни, Зелений плющ оздобою їм стане (Л. Укр., І, 1951, 97); Одв...
ОЗДОБЛЕННЯ
ОЗДОБЛЮВАЛЬНИК
ОЗДОБЛЮВАЛЬНИЦЯ
ОЗДОБЛЮВАННЯ
ОЗДОБЛЮВАЧ
ОЗДОБЛЮВАЧКА
ОЗДОБНІСТЬ
ОЗДОРОВЛЕННЯ
ОЗДОРОВНИЦЯ
ОЗЕЛЕНЕННЯ
ОЗЕЛЕНІННЯ
ОЗЕЛЕНЮВАННЯ