| ОКІЛ |
ОКІЛ 1 , околу, ч. 1. розм. Навколишня місцевість; околиця. Не сумуй, що листя Сиплеться додолу: Знов зазеленіє По всьому околу (Граб., І, 1959, 219);... |
|
| ОКІЛЬЦЬОВАНІСТЬ |
|
|
| ОКІЛЬЦЬОВУВАННЯ |
|
|
| ОКІП |
ОКІП див. окоп . |
|
| ОКІПЧИК |
|
|
| ОКІСТ |
ОКІСТ , окосту, ч. Частина туші тварини - лопатка або стегно. Разом з двома своїми товаришами увійшов [матрос] неждано в хату.., поклав на лаву велики... |
|
| ОКІСТЯ |
ОКІСТЯ , я, с. Сполучнотканинна оболонка, що покриває зовнішню поверхню кісток у хребетних тварин і людини. Поверхня кісток вкрита тонкою оболонкою -... |
|
| ОКЛАД |
ОКЛАД , у, ч. 1. Розмір регулярної грошової винагороди за виконувану роботу, встановлений у відповідності до посади, кваліфікації і т. ін.; заробітна... |
|
| ОКЛАДНИК |
|
|
| ОКЛЕЦЬОК |
|
|
| ОКЛИГУВАННЯ |
|
|
| ОКЛИК |
ОКЛИК , у, ч. 1. Вигук, поклик, звертання, яким привертають чию-небудь увагу. - Сержант Орлюк! - почув він генералів оклик, коли вже причинив двері (Д... |
|
| ОКЛИКАННЯ |
|
|
| ОКЛЮДЕР |
ОКЛЮДЕР - Етимологія: від латинського occludere – закривати, перекривати медицина. Медичний пристрій, що використовується для закриття або перекриття... |
|
| ОКЛЮДУВАННЯ |
|
|
| ОКЛЮЗІЯ |
|
|
| ОКЛЯКЛІСТЬ |
|
|
| ОКНИЖНЕННЯ |
|
|
| ОКО |
ОКО 1 , а, с. ( мн. очі , рідко вічі , очей - перев. з прийм. у). 1. Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю,... |
|
| ОКОВА |
ОКОВА , и, ж. 1. Металева оббивка (часто у вигляді оздоблення) на дверях, меблях і т. ін. Він видобув із свойого [свого] мішка велику дерев ' яну орен... |
|
| ОКОВИТА |
ОКОВИТА , тої, рідко ти, ж., заст. Міцна горілка високого гатунку. Лляного полотна тридцять локтів узяла [козачка]; До шинкарки тягла, Три кварти не п... |
|
| ОКОВИТКА |
ОКОВИТКА , и, ж., заст., рідко. (...) . Джерело: slovnyk.ua |
|
| ОКОВКА |
ОКОВКА , и, ж. Металева оббивка (часто у вигляді оздоблення) на дверях, меблях і т. ін.; окова. Скляні маленькі шибки з олов ' яними оковками затягла... |
|
| ОКОВУВАННЯ |
|
|
| ОКОЗАМИЛЮВАННЯ |
|
|
| ОКОЗАМИЛЮВАЧ |
|
|
| ОКОЗАМИЛЮВАЧКА |
|
|
| ОКОЛИЦЯ |
ОКОЛИЦЯ 1 , і, ж. 1. Віддалена від центру частина населеного пункту. Сонце тільки-но сховалося за будівлями міської околиці (Досв., Вибр., 1959, 154);... |
|
| ОКОЛИЧКА |
ОКОЛИЧКА , и, ж. . Македон зняв картуз - витер околичку зсередини червоною в білий горошок хусткою і повчально покивав пальцем (Рибак, Що сталося.., 1... |
|
| ОКОЛИЧНІСТЬ |
|
|
| ОКОЛОТУВАННЯ |
|
|
| ОКОЛЬНИЦТВО |
|
|
| ОКОМІР |
ОКОМІР , у, ч. 1. Визначення якихось розмірів (довжини чого-небудь, відстані і т. ін.) на око, без приладів. - На двісті кроків б ' ю петлюрівців з на... |
|
| ОКОНТУРЕННЯ |
|
|
| ОКОНТУРЮВАННЯ |
|
|
| ОКОП |
ОКОП, ОКІП , окопу, ч. 1. перев. окіп . Рів з земляним насипом, валом навколо чого-небудь. Окоп, обсаджений густою кучерявою дерезою, був похожий на з... |
|
| ОКОПИСЬКО |
|
|
| ОКОПИЩЕ |
ОКОПИЩЕ , а, с. (...) - З правого боку у нас непролазний ставок, з лівого - невилазне провалля, а просто - добре скопище з гаківницями та гарматами (С... |
|
| ОКОПНИК |
|
|
| ОКОПУВАННЯ |
|
|
| ОКОПЧИК |
|
|
| ОКОРЕНОК |
|
|
| ОКОРІНОК |
ОКОРІНОК - окоренок. Джерело: Горох (sum.in.ua) |
|
| ОКОСТЕНІЛІСТЬ |
|
|
| ОКОСТЕНІННЯ |
|
|
| ОКРАВКА |
|
|
| ОКРАЄЦЬ |
ОКРАЄЦЬ , айця, ч. 1. Скибка, відрізана від непочатого краю хлібини. Празникові паляниці з питльованого борошна на яйцях вже поїли, а в господині зіст... |
|
| ОКРАЇННІСТЬ |
|
|
| ОКРАЙКА |
ОКРАЙКА , и, ж. Те саме, що крайка 2, 3. Я не забув: як на фронт виїжджали, вийшла [мати] похила до тину, довго стояла, рукою махала, рвала окрайку ху... |
|
| ОКРАЙОК |
ОКРАЙОК , йка, ч., розм., рідко. 1. Крайня, кінцева частина чого-небудь. Ідучи окрайком грабового бору, замітили [прочани] між деревами чималу череду... |
|