| ОРАНГУТАНГ |
|
|
| ОРАНЕ |
ОРАНИЙ , а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до орати . За пастівником легкими хвилями підіймалися все вище й вище орані поля (Фр., IV, 1950, 333); // у знач. і... |
|
| ОРАНЖАДА |
|
|
| ОРАНЖЕРЕЙКА |
|
|
| ОРАНЖЕРЕЯ |
|
|
| ОРАНЖИСТ |
|
|
| ОРАНИНА |
ОРАНИНА - Етимологія: від дієслова «орати» сільське господарство. Земля, яка була зорана; рілля, оброблена для посіву ділянка ґрунту. Навесні вся оран... |
|
| ОРАНИЦЯ |
ОРАНИЦЯ , і, ж., розм., рідко. (...) . Стояла ясна.. пора над неозорим зеленавим полем з чорними латками ораниці (Коп., Навколо полум'я, 1961, 3); На... |
|
| ОРАНКА |
ОРАНКА , и, ж. 1. Дія за знач. орати . Спільна вигода присилувала їх [Карпа і Лавріна] помагати один одному в оранці і в сівбі,.. і в возовиці (Н.-Лев... |
|
| ОРАННЯ |
ОРАННЯ , я, с. Дія за знач. орати . По стернях батько плуг веде, Важка робота хутко йде, І рівно ріжеться земля, Бо син оранням заправля (Щог., Поезії... |
|
| ОРАР |
ОРАР , -я, ч . Частина одягу диякона, перев'язь, розшита хрестами; виготовляється з тієї ж тканини, що і дальматика; носиться дияконом на лівому плечі... |
|
| ОРАТОР |
ОРАТОР , а, ч. Той, хто володіє мистецтвом виголошування промов. Кращого оратора, ніж Кузь, в області немає. Навіть Лозовий, - теж блискучий оратор, -... |
|
| ОРАТОРІУМ |
|
|
| ОРАТОРІЯ |
|
|
| ОРАТОРКА |
ОРАТОРКА , и, ж. (...) . Слово це Ніяк не прозаїчно продзвеніло, - І ми малій ораторці плескали Від серця щирого ... (Рильський, III, 1961, 107). Джер... |
|
| ОРАТОРСТВО |
|
|
| ОРАТОРСТВУВАННЯ |
|
|
| ОРАЧ |
ОРАЧ , а, ч. Той, хто оре землю. У полі Орачі на ярину орали, І Муха там була, І хоч її непрохану ганяли, Одначе крадькома і їла, і пила (Гл., Вибр.,... |
|
| ОРБАНІЗАЦІЯ |
|
|
| ОРБІТА |
ОРБІТА , и, ж. 1. астр. Шлях руху небесного тіла, штучного супутника землі, орбітальної станції і т. ін. у космічному просторі навколо іншого тіла. Пр... |
|
| ОРБІТАЛЬ |
|
|
| ОРБІТРЕК |
|
|
| ОРВЕЛЛІЗМ |
|
|
| ОРГАЗМ |
ОРГАЗМ , -у, ч ., мед . Відчуттям плотської насолоди, яке виникає в момент завершення статевого акту або при інших формах статевої розрядки (онанізмі,... |
|
| ОРГАН |
ОРГАН , ч. 1. род. а. Складова частина тваринного або рослинного організму, яка має певну будову і виконує одну або кілька певних функцій. - На цей ча... |
|
| ОРГАНАЙЗЕР |
|
|
| ОРГАНЕЛА |
|
|
| ОРГАНЗА |
|
|
| ОРГАНІЗАТОР |
|
|
| ОРГАНІЗАТОРКА |
|
|
| ОРГАНІЗАЦІЙНІСТЬ |
|
|
| ОРГАНІЗАЦІЯ |
|
|
| ОРГАНІЗМ |
|
|
| ОРГАНІЗОВАНІСТЬ |
|
|
| ОРГАНІЗОВУВАННЯ |
|
|
| ОРГАНІЗУВАННЯ |
|
|
| ОРГАНІК |
|
|
| ОРГАНІКА |
|
|
| ОРГАНІСТ |
ОРГАНІСТ , а, ч. Музикант, який грає на органі. [Антоніо:] Тутешній органіст чудово грає. [Річард:] На всю колонію артист єдиний (Л. Укр., III, 1952,... |
|
| ОРГАНІСТКА |
|
|
| ОРГАНІЦИЗМ |
|
|
| ОРГАНІЧНІСТЬ |
|
|
| ОРГАНОГЕЛЬ |
|
|
| ОРГАНОГЕН |
|
|
| ОРГАНОГЕНЕЗ |
|
|
| ОРГАНОГРАФ |
|
|
| ОРГАНОГРАФІЯ |
|
|
| ОРГАНОЗОЛЬ |
|
|
| ОРГАНОЇД |
|
|
| ОРГАНОКАТАЛІЗ |
|
|