| ОСТЕОПАТІЯ |
|
|
| ОСТЕОПАТКА |
|
|
| ОСТЕОПОРОЗ |
|
|
| ОСТЕОСАРКОМА |
|
|
| ОСТЕОСИНТЕЗ |
|
|
| ОСТЕОСКЛЕРОЗ |
|
|
| ОСТЕОТОМІЯ |
|
|
| ОСТЕОХОНДРОЗ |
|
|
| ОСТЕОХОНДРОПАТІЯ |
|
|
| ОСТЕРЕЖЕННЯ |
|
|
| ОСТИГАННЯ |
|
|
| ОСТИГЛІСТЬ |
|
|
| ОСТИСТІСТЬ |
|
|
| ОСТИТ |
ОСТИТ , у, ч., спец. Запалення кістки у людей і тварин, причиною якого є проникнення в організм гноєтворних мікробів. Джерело: slovnyk.ua |
|
| ОСТІЙЛИВІСТЬ |
|
|
| ОСТІЙНІСТЬ |
|
|
| ОСТОВ |
ОСТОВ , а, ч. Внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ін., на якій тримаються всі інші її складові частини; каркас. Громов надписує ящик свої... |
|
| ОСТОВПІЛІСТЬ |
|
|
| ОСТОВПІННЯ |
|
|
| ОСТОГРАМЛЕННЯ |
|
|
| ОСТОЛОП |
ОСТОЛОП - Про нерозумну людину; дурень, бовдур. Батько гримітиме на цілу квартиру про .. остолопів.., яким він сьогодні виставив одиниці. (Ю. Смолич)... |
|
| ОСТОРОГА |
ОСТОРОГА , и, ж., рідко. 1. ( ОБЕРЕЖНІСТЬ , ності, ж. Стан і властивість за знач. обережний . Прохіра дійшла до такої обережності, що.. сінешні двері... |
|
| ОСТРАКІЗМ |
|
|
| ОСТРАХ |
ОСТРАХ , у, ч. 1. Тривожне почуття небезпеки, стан тривоги перед можливою небезпекою; страх. В селі порідшало німців.. Тільки загін один для остраху л... |
|
| ОСТРАШКА |
|
|
| ОСТРІВ |
ОСТРІВ , рова, ч. 1. Ділянка суші, оточена з усіх боків водою. Серед ночі темної, На морі синьому За островом Тендером потопали Пропадали (Шевч., II,... |
|
| ОСТРІВ'ЯНИН |
|
|
| ОСТРІВ'ЯНКА |
|
|
| ОСТРІВЕЦЬ |
|
|
| ОСТРІВОК |
|
|
| ОСТРІГ |
|
|
| ОСТРІХА |
ОСТРІХА - острішок 1). Джерело: Горох (sum.in.ua) |
|
| ОСТРІШОК |
|
|
| ОСТРОВ'ЯНИН |
|
|
| ОСТРОВ'ЯНКА |
|
|
| ОСТРОВЕРХІСТЬ |
|
|
| ОСТРОВИК |
ОСТРОВИК - Етимологія: від «острів» + суфікс -ик Уродженець або постійний мешканець острова. Старий островик знав кожну стежку на своєму острові. Моло... |
|
| ОСТРОВИЩЕ |
|
|
| ОСТРОГ |
ОСТРОГ , у, ч. 1. заст. В'язниця, тюрма. Та там уже його в кайданах Найшла, сердешная [мати], в тюрмі. Не допустили й подивитись, І мусила вона сидіть... |
|
| ОСТРОГА |
ОСТРОГА , и, ж. 1. Металева дужка з зазубреним або гладеньким коліщам, прикріплена до задника чобота верхівця, якою при потребі підганяють коня. Шрам... |
|
| ОСТРОГІН |
ОСТРОГІН , гону, ч. ( ЕСТРАГОН , у , ч. (Аrtemisia Dracunculus L. ). Багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих, що з давніх часів вирощуєть... |
|
| ОСТРОЖНИК |
|
|
| ОСТРОЖНИЦЯ |
|
|
| ОСТРОЖОК |
|
|
| ОСТРОКІЛ |
ОСТРОКІЛ , колу, ч., діал. 1. Загострений кілок. Прийшли люди до воріт, ворота заперті, 3 того боку, із подвір'я остроколом підперті (Чуб., V, 1874, 1... |
|
| ОСТУДА |
ОСТУДА , и, ж. 1. діал. Простуда. Зніма [Пріська] остуду, переполох вилива,.. і чого то вона не знала? (Кв.-Осн., II, 1956, 175); Якщо пана гетьмана д... |
|
| ОСТУДЖЕННЯ |
|
|
| ОСТУДЖУВАННЯ |
|
|
| ОСТУДНИК |
|
|
| ОСТЮК |
ОСТЮК , а, ч. Довгий щетинистий вусик на колосковій лусці у багатьох злаків. Високі вози посхилялись на воли й кололи їх у спину гострою соломою та ос... |
|