Словник

Слово Тлумачення
ПУТЛИЦЯ
ПУТО ПУТО , а, с. ( мн. пута , пут). 1. Ремінь, мотузка, ланцюг, якими стягують ноги якої-небудь тварини, щоб обмежити свободу її пересування (перев. під ч...
ПУТРЕСЦИН
ПУТРЯ
ПУТТЯ ПУТТЯ , я, с. 1. розм. Добрі наслідки чого-небудь; щасливі, сприятливі обставини для кого-, чого-небудь; користь від когось, чогось. Та й сину мій, од...
ПУТЧ ПУТЧ , у, ч. Збройний виступ групи змовників з метою вчинити державний переворот. 18 липня [1936 р.] Німеччина разом з Італією організували фашистськи...
ПУТЧИЗМ
ПУТЧИСТ
ПУТЬ ПУТЬ , і, ж., заст. ч. 1. Смуга землі, призначена для ходіння, їзди; шлях, дорога. - Про земські, бач, Діла зібрались [пани] рахувати: Мости де ставит...
ПУФ ПУФ , а, ч. 1. М'який низький табурет. - Ну, от тепер сідайте тут, - і вона показала йому місце біля своїх ніг. Він притягнув низенький пуф і сів (Хот...
ПУФИК ПУФИК , а, ч. Зменш.- ( ПУФ , а, ч. 1. М'який низький табурет. - Ну, от тепер сідайте тут, - і вона показала йому місце біля своїх ніг. Він притягнув...
ПУХ ПУХ , у, ч. 1. Дрібне, ніжне пір'я на тілі птаха. Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг,...
ПУХИР ПУХИР , я, ч. 1. Наповнений рідиною кулястий виступ на поверхні шкіри або слизових оболонок, що виникає при опіках, потертості та при деяких захворюва...
ПУХИРЕЦЬ
ПУХИРНИК
ПУХИРНИКОВІ
ПУХИРНИЦЯ
ПУХИРОНОГІ
ПУХИРЧАСТІСТЬ
ПУХИРЧАТІСТЬ
ПУХИРЧАТКА
ПУХИРЧИК
ПУХІВКА
ПУХКАННЯ
ПУХКЕНИК
ПУХКІСТЬ
ПУХЛИНА
ПУХЛИНКА
ПУХЛИНОПОДІБНІСТЬ
ПУХЛИНУВАТІСТЬ
ПУХЛІСТЬ
ПУХЛЯК
ПУХНАВІСТЬ
ПУХНАСТИК
ПУХНАСТІСТЬ
ПУХНАТІСТЬ
ПУХОВИК
ПУХОВИЦЯ
ПУХОВИЧОК
ПУХОВІДОКРЕМЛЮВАЧ
ПУХОЇД
ПУХОКРИЛІ
ПУХООЧИЩЕННЯ
ПУХОПОДІБНІСТЬ
ПУХОЦВІТ
ПУХТІЙ
ПУЦВІРОК
ПУЦОЛАН ПУЦОЛАН , -у, ч . ( ПУЦОЛАНИ , ів, мн., спец. Крихкі відклади вулканічного походження (попіл, пемза, туфи), що використовуються для виготовлення в'яжу...
ПУЦЬВЕРІНОК
ПУЦЬВІРІНОК