| РАБ |
РАБ , а, ч. 1. У рабовласницькому суспільстві - представник експлуатованого класу, людина, яка була позбавлена будь-яких прав і засобів виробництва й... |
|
| РАБА |
РАБА , и, ж. 1. У рабовласницькому суспільстві - представниця експлуатованого класу, людина, яка була позбавлена будь-яких прав і засобів виробництва... |
|
| РАБДОМІОЛІЗ |
|
|
| РАБДОМІОСАРКОМА |
|
|
| РАБИН |
РАБИН , а, ч. Служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади. Часто по алеях гуляє якийсь рабин, певно єврейський святий або якийс... |
|
| РАБИНАТ |
РАБИНАТ Етимологія: від раббі та суфікса -ат релігія. 1. Установа або орган, що об'єднує рабинів і здійснює керівництво релігійним життям єврейської г... |
|
| РАБИНЯ |
РАБИНЯ , і, ж. раба 1. І цар сказав, щоб на вечерю Раби-рабиню привели, Таки Вірсавію (Шевч., II, 1963, 92); В усіх цивілізованих країнах, навіть найб... |
|
| РАБІОЛОГ |
|
|
| РАБОВЛАСНИК |
|
|
| РАБОВЛАСНИЦТВО |
|
|
| РАБОВЛАСНИЦЯ |
|
|
| РАБОВОЛОДІННЯ |
|
|
| РАБОТОРГІВЕЦЬ |
|
|
| РАБОТОРГІВЛЯ |
|
|
| РАБОТОРГОВЕЦЬ |
|
|
| РАБОТОРГОВКА |
|
|
| РАБСТВО |
|
|
| РАБСЬКІСТЬ |
|
|
| РАВЕЛІН |
|
|
| РАВЕНДУК |
|
|
| РАВИН |
РАВИН - Етимологія: від давньоєврейського רַבִּי (rabbi) – мій учитель, мій пан релігія. У юдаїзмі – духовний лідер громади, учитель і знавець Тори, я... |
|
| РАВЛИК |
РАВЛИК , а, ч . 1. зоол. Молюск, який має черепашку, дуже повільно пересувається і живе перев. у болотах. Лізе, лізе равлик, по моріжку, виставляє рав... |
|
| РАВЛИКОПОДІБНІСТЬ |
|
|
| РАГУЛІЗМ |
|
|
| РАГУЛЬ |
РАГУЛЬ , -я, ч., лайл. Некультурна, примітивна, тупа, неосвічена людина, селюк. // Мешканець будь-якого поселення або міста, який прибув туди переважн... |
|
| РАГУЛЬСТВО |
|
|
| РАД |
РАД 1 див. радий . РАД 2 , а, ч., спец. Одиниця поглинутої дози іонізуючого проміння. Великою проблемою є розширення діапазону вимірювання з допомогою... |
|
| РАДА |
РАДА , и, ж. 1. Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; порада. - А відтак вибираймо ми Петра Ковале... |
|
| РАДАР |
РАДАР , а, ч., спец. Те саме, що радіолокатор . Сторожовик патрулював у заданому квадраті.. І раптом, десь о другій годині ночі, ясний екран радара по... |
|
| РАДАРОГРАМА |
|
|
| РАДАРОСКОП |
|
|
| РАДВЛАДА |
|
|
| РАДГОСП |
|
|
| РАДГОСПНИЦЯ |
|
|
| РАДЖА |
РАДЖА , і, ч. У стародавній Індії - правитель держави; з часів середньовіччя і до 1950 р. - князівський титул і особа, що мала цей титул. В середині X... |
|
| РАДИКАЛ |
РАДИКАЛ 1 , а, ч. 1. У капіталістичних державах - представник деяких лівобуржуазних політичних партій, які вимагають проведення демократичних реформ у... |
|
| РАДИКАЛІЗАЦІЯ |
|
|
| РАДИКАЛІЗМ |
|
|
| РАДИКАЛІСТКА |
|
|
| РАДИКАЛКА |
|
|
| РАДИКАЛЬНІСТЬ |
|
|
| РАДИКОТОМІЯ |
|
|
| РАДИКУЛАЛГІЯ |
|
|
| РАДИКУЛІТ |
|
|
| РАДИКУЛОНЕВРИТ |
|
|
| РАДИКУЛОПАТІЯ |
|
|
| РАДИРУВАННЯ |
|
|
| РАДИСТ |
РАДИСТ , а, ч. Фахівець з передавання та приймання повідомлень по радіо. Радист прийняв з флагманського корабля радіограму (Ткач, Крута хвиля, 1954, 1... |
|
| РАДИСТКА |
РАДИСТКА , и, ж. Жін. до радист . В кутку радіопередавач, біля нього юна радистка (Ю. Янов., І, 1954, 153). Джерело: slovnyk.ua |
|
| РАДІАЛЬНІСТЬ |
|
|