| ТЕРНЯК |
терняк - іменник, чоловічий рід, істота терняк - іменник, чоловічий рід, неістота Джерело: slovnyk.ua |
|
| ТЕРНЯКА |
ТЕРНЯКА , и, ж. ( ТЕРЕН , рну, ч . 1. Колючий кущ родини розових, що дає темно-сині їстівні плоди з терпким кисло-солодким присмаком. На одному косого... |
|
| ТЕРОБОРОНА |
|
|
| ТЕРОБОРОНЕЦЬ |
|
|
| ТЕРОБОРОНІВЕЦЬ |
|
|
| ТЕРОБОРОНІВКА |
|
|
| ТЕРОР |
ТЕРОР , у, ч. Найгостріша форма боротьби проти політичних і класових супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного знищення. Він був одним... |
|
| ТЕРОРАШИСТ |
|
|
| ТЕРОРГАН |
|
|
| ТЕРОРГАНІЗАЦІЯ |
|
|
| ТЕРОРИЗМ |
|
|
| ТЕРОРИЗУВАННЯ |
|
|
| ТЕРОРИСТ |
|
|
| ТЕРОРИСТКА |
|
|
| ТЕРПЕЛИВЕЦЬ |
|
|
| ТЕРПЕЛИВИЦЯ |
|
|
| ТЕРПЕЛИВІСТЬ |
|
|
| ТЕРПЕН |
ТЕРПЕНИ , ів, мн. ( одн. терпен , у, ч. ) , спец. Ненасичені вуглеводні, які є складовою частиною рослинних ефірних олій. В повітрі соснового лісу озо... |
|
| ТЕРПЕНТИН |
|
|
| ТЕРПЕНТИНА |
|
|
| ТЕРПЕЦЬ |
ТЕРПЕЦЬ , пцю, ч., розм. Здатність довго та спокійно витримувати щось нудне, неприємне, небажане й т. ін. [Вояк:] Ну, що вони там мимрять? Голосніше!... |
|
| ТЕРПИМІСТЬ |
|
|
| ТЕРПІНГІДРАТ |
|
|
| ТЕРПІННЯ |
|
|
| ТЕРПІННЯЧКО |
|
|
| ТЕРПІРИДИН |
|
|
| ТЕРПКІСТЬ |
|
|
| ТЕРПКУВАТІСТЬ |
|
|
| ТЕРПЛИВІСТЬ |
|
|
| ТЕРПЛЯЧІСТЬ |
|
|
| ТЕРПЛЯЧКА |
|
|
| ТЕРПУГ |
|
|
| ТЕРПУЖОК |
|
|
| ТЕРРАДА |
|
|
| ТЕРТИЧНИК |
|
|
| ТЕРТКА |
ТЕРТКА , и, ж . 1. Кухонний предмет - металева пластинка з густо пробитими дрібними отворами, об гострі краї яких труть що-небудь. Це вона тре хрін на... |
|
| ТЕРТУШКА |
|
|
| ТЕРТЮХ |
|
|
| ТЕРТЯ |
ТЕРТЯ , я, с . 1. Рух предмета по поверхні іншого предмета, який щільно до нього прилягає. Патик, затиснутий між одвірком і дошкою, жалісно заскрипів... |
|
| ТЕРУАР |
ТЕРУАР - Етимологія: від французького «terroir» (земля, ґрунт). виноробство, географія, сільське господарство. Сукупність природних факторів (ґрунт, к... |
|
| ТЕРУПРАВЛІННЯ |
|
|
| ТЕРЦДЕЦИМА |
|
|
| ТЕРЦЕНТР |
|
|
| ТЕРЦЕТ |
|
|
| ТЕРЦИНА |
|
|
| ТЕРЦІЯ |
|
|
| ТЕРЦКВАРТАКОРД |
|
|
| ТЕРЧАНИК |
|
|
| ТЕС |
ТЕС , у, ч., збірн. Тонкі дошки. Широке подвір'я було завалене деревиною, тесом, в'язками дубової кори (Стельмах, II, 1962, 367); Свіжим тесом жовтіют... |
|
| ТЕСАК |
ТЕС А К , а , ч . 1. Теслярська сокира з широким лезом, якою тешуть дерево. Ізв'язана мотузками [соха], Побита об валуни, Обтесана тесаками, Збережена... |
|