| ТАЛІРОЧКА |
|
|
| ТАЛІСМАН |
|
|
| ТАЛІСМАНЧИК |
|
|
| ТАЛІЯ |
ТАЛІЯ 1 , ї, ж . 1. Найвужча частина тулуба; місце, де носять пояс. Становий.. скочив, як тигр, в очерет і вхопив Олесю за талію (Н.-Лев., III, 1956,... |
|
| ТАЛМУД |
|
|
| ТАЛМУДИЗМ |
|
|
| ТАЛМУДИСТ |
|
|
| ТАЛОВИНА |
ТАЛОВИНА , ини, ж. 1. Частина землі, з якої зійшов сніг. На пагорбах і вздовж вибоїв - великі чорні плями таловин. Вони парують прозорою перлистою пар... |
|
| ТАЛОВИНКА |
|
|
| ТАЛОВИЦЯ |
|
|
| ТАЛОМ |
талом - іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина Джерело: slovnyk.ua |
|
| ТАЛОН |
ТАЛОН , а, ч . 1. Документ у вигляді невеличкого контрольного аркуша, що дає право одержати щось або дозвіл на що-небудь. [Тоня:] До побачення, фрау Л... |
|
| ТАЛОНЧИК |
|
|
| ТАЛОТОКСИКОЗ |
|
|
| ТАЛРЕП |
|
|
| ТАЛУВАННЯ |
|
|
| ТАЛЬ |
ТАЛЬ , я, ч., техн. Підвісний механізм, яким підіймають вантажі на невелику висоту. |
|
| ТАЛЬБА |
|
|
| ТАЛЬВЕГ |
|
|
| ТАЛЬЙОН |
|
|
| ТАЛЬК |
ТАЛЬК , у, ч. Шаруватий м'який мінерал білого або блідо-зеленого кольору. До природних силікатів належать польові шпати, слюди, глина, азбест, тальк (... |
|
| ТАЛЬКОЗ |
ТАЛЬКОЗ - Пневмоконіоз, зумовлений тривалим вдиханням пилу тальку. Ускладнення хірургічних втручань, спричинене потраплянням тальку на ранові поверхні... |
|
| ТАЛЬКОЗИТ |
|
|
| ТАЛЬМА |
ТАЛЬМА , и, ж., заст. Жіноча довга накидка без рукавів. Джерело: slovnyk.ua |
|
| ТАЛЬМАН |
ТАЛЬМАН , ТАЛІМАН , -а, ч . 1. Особа, яка веде підрахунок товару при навантаженні на судно та вивантаженні і яка видає документ, який засвідчує кількі... |
|
| ТАЛЬЯНКА |
|
|
| ТАЛЬЯНОЧКА |
|
|
| ТАЛЯПАНИНА |
|
|
| ТАЛЯР |
ТАЛЯР , а, ч. Старовинна срібна монета, що була в обігу в Німеччині, Чехії, Італії та ін., а також на Україні. У туркені у кишені Таляри, дукати (Шевч... |
|
| ТАМАДА |
ТАМАДА , и, ч. і ж. Господар, розпорядник товариської вечері, бенкету. За столами гості. В кожну мить хтось говорить для всіх, хтось звертається з реп... |
|
| ТАМАДУВАННЯ |
|
|
| ТАМАРИКС |
|
|
| ТАМАРИКСОВІ |
|
|
| ТАМАРИНД |
|
|
| ТАМАРИСК |
|
|
| ТАМБУР |
ТАМБУР , а, ч . 1. Прибудова біля входу в приміщення; сіни. При вході до будинку або в самій роздягальні повинен бути тамбур, завдяки якому, коли відч... |
|
| ТАМБУРИН |
|
|
| ТАМВИДАВ |
|
|
| ТАМГА |
|
|
| ТАМОКСИФЕН |
|
|
| ТАМПАКС |
|
|
| ТАМПЛІЄР |
|
|
| ТАМПОН |
|
|
| ТАМПОНАДА |
|
|
| ТАМПОНАЖ |
|
|
| ТАМПОНАЦІЯ |
|
|
| ТАМПОНУВАННЯ |
|
|
| ТАМПОНЧИК |
|
|
| ТАМТАМ |
|
|
| ТАМУВАННЯ |
|
|