Словник

Слово Тлумачення
ТРУДОГОЛІЧНІСТЬ
ТРУДОДЕНЬ
ТРУДОЄМНІСТЬ
ТРУДОЛЮБ
ТРУДОЛЮБЕЦЬ
ТРУДОЛЮБСТВО
ТРУДОМІСТКІСТЬ
ТРУДОТЕРАПЕВТ
ТРУДОТЕРАПІЯ
ТРУДПОВИННІСТЬ
ТРУДШКОЛА
ТРУДЯГА ТРУДЯГА , и, ч. і ж., розм. Той (та), хто багато й старанно працює; трудівник, трудівниця. В холодку, під крислатими горіхами волоськими, полягли розв...
ТРУДЯКА ТРУДЯКА , и, ч. і ж., розм., рідко. ( ТРУДЯГА , и, ч. і ж., розм. Той (та), хто багато й старанно працює; трудівник, трудівниця. В холодку, під крисла...
ТРУДЯЩИЙ
ТРУЄННЯ
ТРУЖДЕННИЙ
ТРУЇЗМ
ТРУЇННЯ
ТРУЙЗІЛЛЯ
ТРУНА ТРУНА , и, ж. Спеціально зроблена скриня, у якій ховають покійника. Везуть труну мальовану, Китайкою криту (Шевч., II, 1963, 61); Труна соснова в квіт...
ТРУНАР ТРУНАР , я, ч. Майстер, що робить труни. Джерело: slovnyk.ua
ТРУНОК ТРУНОК 1 , нку, ч . 1. Напій (перев. алкогольний). Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, Із двора не випускайте Тверезим нікого (П. Куліш, Вибр., 1969, 3...
ТРУНОНЬКА
ТРУНОЧКА
ТРУНОЧОК
ТРУП ТРУП , ч . 1. род. а. Мертве тіло людини або тварини. Треба було оглянути місце, оглянути трупа, переслухати свідків... (Фр., І, 1955, 111); Козак Міт...
ТРУПА ТРУПА , и, ж. Колектив артистів театру або цирку. У нас тепер якраз приїхала трупа Саксаганського (Мирний, V, 1955, 385); Багато міст, містечок, сіл з...
ТРУПАК ТРУПАК - Етимологія: від іменника «труп» (від латинського corpus – тіло) за допомогою суфікса -ак розмовне, згрубіле. Труп, мертве тіло людини або тва...
ТРУПАРНЯ
ТРУПИК ТРУПИК , а, ч. труп. Уявляла [Маруся] собі, як хапають маленьку дитиночку за ніжку, б'ють голівку об камінь... А вночі приходить вовк і жере трупик......
ТРУПОЇД
ТРУПОЇДСТВО
ТРУПОПОКЛАДЕННЯ
ТРУПОСПАЛЕННЯ
ТРУПОСХОВИЩЕ
ТРУС ТРУС 1 , у, ч . 1. розм. Трясіння, здригання. * У порівн. А вниз, мов пурпуровий водопад, Спадав вечірній сутінок і звільна Тонув у темряві, що низ вс...
ТРУСАНИНА
ТРУСІННЯ
ТРУСКАВКА
ТРУСОК ТРУСОК , ску, ч., збірн. Дрібний хмиз. Далі в ліс, більше труску (Номис, 1864, № 3530); Пилина розіклала багаття з труску та трісок в тіні високого ка...
ТРУСЬКІСТЬ
ТРУТ ТРУТ 1 , а, ч . 1. Гніт або висушений гриб трутовик, який займається від іскри і використовується при викрешуванні вогню. [Дядько Лев ( сідає під дубо...
ТРУТЕНЬ ТРУТЕНЬ , тня, ч . 1. Самець бджоли, який не виконує ніякої роботи. - Ти на пчіл [бджіл] поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (Рудан., Тв., 19...
ТРУТИЗНА
ТРУТИНА ТРУТИНА , ини, ж., нар.-поет. ( ОТРУТА , и, ж. 1. Речовина, здатна викликати отруєння живого організму. Замфір бачив, як возили на Прут важкі залізні...
ТРУТІВКА
ТРУТНИК
ТРУТНІВКА
ТРУТОВИК ТРУТОВИК , а, ч. Однорічний або багаторічний гриб, що паразитує на деревах. Для дуба найнебезпечніший гриб - трутовик. Поселяється він також на березі...
ТРУТОВИКОВІ