Словник

Слово Тлумачення
ЧАБАН ЧАБАН , а, ч. ( ВІВЧАР , я, ч. 1. Той, хто доглядає овець; овечий пастух, чабан. Був на селі Вівчар Тарас; Він панових овечок пас (Гл., Вибр., 1957, 7...
ЧАБАНЕНКО
ЧАБАНКА
ЧАБАНСТВО ЧАБАНСТВО , а, с., розм. 1. рідко. Робота чабана. Дружок його, Валерик Задонцев, зв'язавши свої книжечки, подався ближче до училищ в Херсон, а Даньков...
ЧАБАНУВАННЯ
ЧАБАНЧУК ЧАБАНЧУК , а, ч., розм. Помічник чабана; підпасок. Кине йому Софія семигривеника...- Іди тепер до отари... Там будь.- Ійшов! Добрі тоді були чабанчуки...
ЧАБАНЯ ЧАБАНЯ , яти, с., розм. Дитина чабана. На подвір'ї повно малечі, чабанчуків та чабанят безштанних, повно качат, курчат та кролят... (Гончар, Тронка, 1...
ЧАБАРАШКА
ЧАБАРНЯ
ЧАБАТА ЧАБАТА Етимологія: від італійського ciabatta (дослівно «старий черевик» або «домашній тапочок» через форму) кулінарія. Італійський білий хліб, який ма...
ЧАБЕР ЧАБЕР , бру, ч. (Satureja L.). Трав'яниста або напівчагарникова запашна рослина родини губоцвітих, що має бурі повзучі стебла з блідо-рожевими, іноді...
ЧАБРИК ЧАБРИК , а, ч. ( ЧАБЕР , бру, ч. (Satureja L.). Трав'яниста або напівчагарникова запашна рослина родини губоцвітих, що має бурі повзучі стебла з блідо...
ЧАВАН ЧАВАН - Етимологія: від японського chawan (чайна чаша) культура, кулінарія. Традиційна японська чаша для чаю, що використовується під час чайної церем...
ЧАВКАННЯ
ЧАВЛЕННЯ
ЧАВУН ЧАВУН , ч. 1. род. у. Сплав заліза з вуглецем, з якого виготовляють сталь або виливають металеві вироби. Тепер Україна виробляє чавуну майже вдвічі бі...
ЧАВУНЕЦЬ
ЧАВУНИСЬКО
ЧАВУНИЩЕ
ЧАВУНОВОЗ
ЧАВУНОК ЧАВУНОК , нка, ч. Зменш. до чавун 2. Така тиша настала в хаті, що чути було, як на вогні в чавунку закипає й дме бульки вода (Скл., Карпати, II, 1954,...
ЧАВУНОЛИВАРНИК
ЧАВУНОЛИВАРНЯ
ЧАВУНОТОПИЛЬНЯ
ЧАВУНЧИК
ЧАВУШ ЧАВУШ - Етимологія: від турецького çavuş (сержант, кур'єр) історія. В Османській імперії — офіцер або урядовий посланець, який виконував функції кур'є...
ЧАГА
ЧАГАР ЧАГАР , я, ч., ЧАГАРІ , ів, мн. Те саме, що чагарник, чагарники . - А воно було б дуже добре розкопати возвіз та ще так трошки навскоси.- .. Так, прим...
ЧАГАРЕЦЬ
ЧАГАРНИК
ЧАГАРНИЧОК
ЧАД ЧАД , у, ч. 1. Задушливий отруйний газ, який утворюється при неповному згорянні вугілля, жиру і т. ін.; чадний газ. Дурній голові чад не вадить (Укр.....
ЧАДІННЯ
ЧАДО ЧАДО , а, с. 1. заст., жарт. Дитина (син або дочка). Та через його потайні радощі трохи не вмерла й сама Настуся, єдине чадо, що народилось у нього (Б...
ЧАДРА ЧАДРА , и, ж. Легке покривало, яким жінки-мусульманки запинаються з голови до ніг, залишаючи відкритими лише очі. Той ідол - стрункая, вродлива туркен...
ЧАЄДРОБАРКА
ЧАЄЛЮБ
ЧАЄНЯ ЧАЄНЯ , яти, с. 1. Пташа чайки ( ( Перенаправлено з « чайка1 - » Морський водоплавний птах родини сивкових з короткими ногами і густим оперенням; чибі...
ЧАЄНЯТКО
ЧАЄРІЗКА
ЧАЄСУШАРНЯ
ЧАЄТОРГІВЛЯ
ЧАЄЧКА
ЧАЇВНИК
ЧАЇВНИЦТВО
ЧАЇНКА ЧАЇНКА , и, ж. Окрема пелюстка, кусочок листка сухого або завареного чаю. Струмочком на білу долоню чаїнки з мішечка пливуть (Воронько, Три покоління,...
ЧАЙ ЧАЙ , ю, ч. 1. Південна вічнозелена рослина (дерево або кущ), із висушеного і спеціально обробленого листя якої приготовляють ароматний напій. Чай - в...
ЧАЙКА ЧАЙКА 1 , и, ж. 1. ( Vanellus vanellus L.). Морський водоплавний птах родини сивкових. Така тут земля. А на морі... Чайки якось хижо кигичуть, злу рад...
ЧАЙКОВІ
ЧАЙЛДФРІШНИК