Словник

Слово Тлумачення
ЧЕСНОТЛИВЕЦЬ
ЧЕСНОТЛИВІСТЬ
ЧЕСТЕР ЧЕСТЕР , а, ч. Сорт твердого, різкого на смак сиру; сир цього сорту. Джерело: slovnyk.ua
ЧЕСТИВІСТЬ
ЧЕСТОЛЮБ
ЧЕСТОЛЮБЕЦЬ
ЧЕСТОЛЮБНІСТЬ
ЧЕСТОЛЮБСТВО
ЧЕСТЬ ЧЕСТЬ , і, ж. 1. Сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській і особистій поведінці. Якщо член або кандидат у член...
ЧЕСУЧА
ЧЕТАРКА ЧЕТАРКА - Етимологія: від «чота» (platoon) + суфікс «-арка» військова справа. Жінка, яка є командиром чоти (військового підрозділу, що складається з к...
ЧЕТВЕРИК
ЧЕТВЕРНЯ
ЧЕТВЕРТАК
ЧЕТВЕРТИНА
ЧЕТВЕРТИНКА
ЧЕТВЕРТОКЛАСНИК
ЧЕТВЕРТОКЛАСНИЦЯ
ЧЕТВЕРТОКУРСНИК
ЧЕТВЕРТОКУРСНИЦЯ
ЧЕТВЕРТУВАННЯ
ЧЕТВЕРТЬ
ЧЕТВІРКА
ЧЕТВІРОЧНИК
ЧЕТВІРОЧНИЦЯ
ЧЕТНИК
ЧЕФІР ЧЕФІР - сленг. Дуже міцний чайний напій, зазвичай приготований шляхом довгого заварювання великої кількості чаю. Він випив склянку чефіру , щоб протри...
ЧЕХІЗАЦІЯ
ЧЕХОВОЗНАВЕЦЬ
ЧЕХОНЯ ЧЕХОНЯ , і, ж. Промислова риба родини коропових, що водиться в басейнах Балтійського, Чорного, Азовського й Каспійського морів. Багате, дуже багате Аз...
ЧЕЧІТКА
ЧЕЧІТОЧНИЦЯ
ЧЕЧУГА
ЧЕШКА
ЧЄЛОВЄК
ЧИГАННЯ ЧИГАННЯ - Дія за знач. чигати. Джерело: Горох (sum.in.ua)
ЧИГИР ЧИГИР , я, ч. Найпростіший механізм (величезне колесо з черпаками) для піднімання води при зрошуванні невеликих ділянок землі. Тепер розумом, а не моз...
ЧИЖ ЧИЖ , а, ч. Невеликий співучий птах родини в'юркових. Там, у гущавині молодого гілля, ціла орда усякої пташні завелася: чижі, кропив'янки розсипають с...
ЧИЖИК
ЧИЖИХА ЧИЖИХА , и, ж., розм. Самиця чижа. Скоро в гнізді з'явилося п'ять яєчок, блідо-зеленкуватих, з брунатними цяточками і рисками, і чижиха сіла на них (І...
ЧИЗБУРГЕР
ЧИЗЕЛЬ ЧИЗЕЛЬ , я, ч. Важкий культиватор для глибокого розпушування ґрунту. Восени, коли брили частково зруйнуються, ріллю обробляють для вирівнювання поверх...
ЧИЗЕЛЮВАННЯ
ЧИЗКЕЙК
ЧИКАННЯ
ЧИКРИЖЕННЯ
ЧИЛАКІЛЕС
ЧИЛИМ ЧИЛИМ , а, ч. (...) 2. За химерні форми своїх великих ромбовидних або трикутних плодів - горіхів цю однорічну рослину подекуди звуть ще рогульками, чи...
ЧИМЧИКУВАННЯ
ЧИН ЧИН , у, ч. 1. Черговий розряд, ранг за встановленим порядком проходження військової і цивільної служби. Любили його [Багратіона] в армії за мужність,...