| ШАБАЗИТ |
|
|
| ШАБАТ |
ШАБАТ , -а, ч . В іудаїзмі – сьомий день тижня, в який Тора рекомендує утримуватися від роботи. Джерело: slovnyk.ua |
|
| ШАБАТУРА |
|
|
| ШАБАТУРКА |
|
|
| ШАБАШ |
ШАБАШ , у. ч. 1. рел. Суботнє свято, відпочинок, передбачений іудаїзмом. Хоч Гінда рада була своїй хустині, та все-таки могла в ній лиш у будень виход... |
|
| ШАБАШКА |
|
|
| ШАБАШНИК |
|
|
| ШАБАШУВАННЯ |
|
|
| ШАБЕЛЬКА |
ШАБЕЛЬКА , и, ж. Зменш.- (...) . Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні! Черкніть для охоти вина!. До боку шабельку, на руки повіддя, На ноги стальні ст... |
|
| ШАБЕЛЬНИК |
|
|
| ШАБЕР |
ШАБЕР , а, ч. Три-, чотиригранний ручний або механічний слюсарний інструмент, загострений з одного кінця, який використовують для точної обробки повер... |
|
| ШАБЛЕЗУБІСТЬ |
|
|
| ШАБЛЕКОВТАЧ |
|
|
| ШАБЛЕПОДІБНІСТЬ |
|
|
| ШАБЛІСТ |
|
|
| ШАБЛІСТКА |
|
|
| ШАБЛОН |
ШАБЛОН , ч. 1. род. а. Пристрій, за допомогою якого виготовляють однакові формою, розміром і т. ін. деталі та вироби при їх серійному чи масовому виро... |
|
| ШАБЛОНІЗАЦІЯ |
|
|
| ШАБЛОНІЗУВАННЯ |
|
|
| ШАБЛОННІСТЬ |
|
|
| ШАБЛОНОВІСТЬ |
|
|
| ШАБЛОНУВАННЯ |
|
|
| ШАБЛОНЧИК |
|
|
| ШАБЛЮКА |
|
|
| ШАБЛЯ |
ШАБЛЯ , і, ж. 1. Холодна, перев. кавалерійська зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем. Несуть пани есаули Козацькую збрую: Литий панцир пору... |
|
| ШАБРУВАННЯ |
|
|
| ШАВКА |
ШАВКА , и, ж., розм. Невелика кімнатна або дворова собака. Куди мені з ними [гольтіпаками] діватися? Думав, думав, далі, гайда надвір, брешіть уночі з... |
|
| ШАВКАННЯ |
|
|
| ШАВКОТІННЯ |
|
|
| ШАВЛІЯ |
|
|
| ШАГРЕНЬ |
|
|
| ШАГРЕНЮВАННЯ |
|
|
| ШАДЛУНІТ |
|
|
| ШАЙБА |
ШАЙБА , и, ж. 1. Прокладка під гайку або головку гвинта, яка має форму плоского кільця. Проводи в коробках найкраще з'єднувати між собою гвинтовими за... |
|
| ШАЙБОЧКА |
|
|
| ШАЙТАН |
|
|
| ШАКАЛ |
ШАКАЛ , а, ч. 1. Хижак родини собачих, що живиться перев. падаллю. А що ж я знаю? Те, що ми в пустині, що на безвідді, що на нас чигають шакали, барси... |
|
| ШАКАЛЕНЯ |
ШАКАЛЕНЯ , яти, с. Маля шакала. Джерело: slovnyk.ua |
|
| ШАЛ |
ШАЛ , у, ч. 1. Стан надмірного збудження, хвилювання; // Стан виявлення великого і сильного почуття. [Анна:] Але ж ти кохаєш його шалено. [Долорес:] А... |
|
| ШАЛАВА |
шалава - іменник, жіночий рід, істота, однина і множина Джерело: slovnyk.ua |
|
| ШАЛАНДА |
|
|
| ШАЛАПУТ |
|
|
| ШАЛАПУТКА |
|
|
| ШАЛАПУТНИК |
|
|
| ШАЛАПУТСТВО |
|
|
| ШАЛАШ |
|
|
| ШАЛАШНИК |
|
|
| ШАЛЕНЕЦЬ |
|
|
| ШАЛЕНИЦЯ |
|
|
| ШАЛЕНІННЯ |
|
|