Словник

Слово Тлумачення
ШКВИРЯ
ШКВОРІНЬ
ШКЕЛЬЦЕ
ШКЕНТЕЛЬ
ШКЕТ ШКЕТ , а, ч., розм., зневажл. Хлопчак, підліток. Матрос знову подумав, нахмурив брови.- Гляди ж, шкет! Сьогодні я виграв у тебе кашу (Мик., Повісті..,...
ШКІВ ШКІВ , а, ч., техн. Колесо для пасової або канатної передачі руху. На лівому кінці вала барабана насаджено шків, який приводиться в рух пасом від шків...
ШКІДЛИВІСТЬ
ШКІДНИК
ШКІДНИЦТВО
ШКІДНИЦЯ
ШКІДНІСТЬ
ШКІЛКА ШКІЛКА , и, ж. 1. Зменш.-пестл. до школа 1. Тут [у селі] є і шкілка і народна читальня, тут є аптечка з найпотрібнішими ліками для хорих (Фр., VI, 195...
ШКІЛЬНИЦТВО
ШКІПЕР ШКІПЕР , а, ч., мор. 1. заст. Капітан комерційного судна. Це був голландський шкіпер, напідпитку, в клітчастій сорочці з товстої пухнастої байки (Ільч...
ШКІПЕРКА Жінка-шкіпер; жінка, яка командує несамохідним річковим судном або, застаріле, комерційним судном. Досвідчена шкіперка - впевнено вела судно крізь бу...
ШКІРА ШКІРА , и, ж. 1. Зовнішній покрив тіла людини і тварин. Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася - це були...
ШКІРВЕНДИСПАНСЕР
ШКІРВЕНЕРОЛОГ
ШКІРВЕНКАБІНЕТ
ШКІРВЕНЛІКАРНЯ
ШКІРГАЛАНТЕРЕЯ
ШКІРДИСПАНСЕР
ШКІРЗАВОД
ШКІРЗАМІННИК
ШКІРІМІТ
ШКІРКА ШКІРКА , и, ж. 1. Зменш. до шкіра 1, 2. Серед шкірок білки і горностая були дві чорнобурі лисиці дивної краси (Багмут, Опов., 1959, 30); Жабі пригадал...
ШКІРОЗАМІННИК
ШКІРОПОДІБНІСТЬ
ШКІРОЧКА
ШКІРСИРОВИНА
ШКІРФІРМА
ШКІРЯНИЙ
ШКІРЯНИК
ШКІРЯНКА
ШКІРЯСТІСТЬ
ШКІЦ ШКІЦ , а, ч. (...) . На додаток коротенький історичний шкіц (Фр., XV], 1955, 29); 3 перекладом не квапся. Пробуй своїх сил в оригінальних шкіцах (Кол....
ШКЛЯНОЧКА
ШКОДА ШКОДА 1 , и, ж. 1. Матеріальні втрати; збитки. Де незгода, там часто шкода (Укр.. присл.., 1963, 157); Де п'ють, то там і ллють, без шкоди не бува (Г....
ШКОДЛИВІСТЬ
ШКОДНИК
ШКОДНИЦЯ
ШКОДОЧИННІСТЬ
ШКОДУВАННЯ
ШКОЛА ШКОЛА , и, ж. І. Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління. Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки, Із школ...
ШКОЛЕННЯ
ШКОЛОЗНАВСТВО
ШКОЛОТА ШКОЛОТА - Етимологія: збірний іменник від школяр або школа розмовне, зневажливе. Сукупність учнів, школярів, молодих людей шкільного віку. Біля школи...
ШКОЛЯР ШКОЛЯР , а, ч. Учень загальноосвітньої школи. Яресьчиха, повернувшись увечері з економії, з подивом дізналася, що син її віднині школяр: пішов і сам з...
ШКОЛЯРИК ШКОЛЯРИК , а, ч. Зменш.- (...) . Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка (Те...
ШКОЛЯРКА