Словник

Слово Тлумачення
ШЛАКОПРИЙМАЧ
ШЛАКОПРОВІД
ШЛАКОСИТАЛ
ШЛАКОСТІЙКІСТЬ
ШЛАКОУТВОРЕННЯ
ШЛАКОЦЕМЕНТ
ШЛАКУВАННЯ
ШЛАМ ШЛАМ , у, ч., спец. 1. Малорозчинний осад, що утворюється сполуками або дрібними твердими частинками при очищенні фільтруванням, відстоюванням і т. ін...
ШЛАМОВИДАЛЕННЯ
ШЛАМОВІДДІЛЬНИК
ШЛАМОВІДСТІЙНИК
ШЛАМОНАГРОМАДЖУВАЧ
ШЛАМОНАКОПИЧУВАЧ
ШЛАМОПРОВІД
ШЛАМОСХОВИЩЕ
ШЛАМОУТВОРЕННЯ
ШЛАМУВАННЯ
ШЛАНГ
ШЛАНГОКАБЕЛЬ
ШЛАПАК ШЛАПАК , а, ч. 1. діал. Шкарбан. 2. перен., зневажл. Тюхтій, роззява (про людину). - Так чого ж ти оце не з нею? - Процедури в мене.- Шлапак! ..Жінку...
ШЛАФРОК
ШЛЕЙКА ШЛЕЙКА , и, ж. 1. Невелика, легка шлея. За день коні встигли потомитися, під шлейками мокра шерсть була вже забілена милом, схожим на розсипаний порош...
ШЛЕЙФ ШЛЕЙФ , а, ч. 1. Довгий задній край жіночого плаття, який волочиться по землі. Важкий шлейф чорної сукні не трусивсь і волочився за нею, як хвіст у го...
ШЛЕЙФУВАННЯ
ШЛЕМ ШЛЕМ 1 , а, ч., розм., рідко. (...) . Болотников.. скинув свій рицарський шлем, обшитий бобровим хутром (Ле, Побратими, 1954, 11); Семен був у сірій ш...
ШЛЕПЕР ШЛЕПЕР , -а, ч . Механізм прокатних станів для переміщення прокату (заготовок, рейок, балок і т.д.) в поперечному напрямку (наприклад, з одного рольга...
ШЛЕЯ
ШЛИК ШЛИК , а, ч. 1. Старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром. Шлик бархатний на свою голову надівав [татарин], На коня...
ШЛІКЕР ШЛІКЕР - Керамічна маса в рідкому стані для лиття майолікових виробів безпресовим методом у формах. Густина шлікера. Джерело: Горох (sum.in.ua)
ШЛІР ШЛІР - Ділянка магматичної гірської породи, яка відрізняється своїм складом від решти тої ж породи. Згусток скла, який має дещо інший склад, ніж решта...
ШЛІФ ШЛІФ , а, ч. Тонка пластинка мінералу, гірської породи тощо, відшліфована для мікроскопічного дослідження. Шліфи готувались шляхом механічного полірув...
ШЛІФМАШИНА
ШЛІФОВАНІСТЬ
ШЛІФОВАННЯ
ШЛІФУВАЛЬНИК
ШЛІФУВАЛЬНИЦЯ
ШЛІФУВАЛЬНЯ
ШЛІФУВАННЯ
ШЛІХ ШЛІХ , у, ч., гірк. Зернятка важких мінералів, одержувані після промивання водою розсипчастих чи подрібнених гірських порід. У результаті промивки [по...
ШЛІХТА
ШЛІХТИК
ШЛІХТУБЕЛЬ
ШЛІХТУВАЛКА
ШЛІХТУВАЛЬНИК
ШЛІХТУВАЛЬНИЦЯ
ШЛІХТУВАННЯ
ШЛІЦ ШЛІЦ , а, ч. 1. техн. Поздовжній виступ або паз для з'єднування вала з деталями машини. Вони буквально в рекордні строки освоїли серійне виробництво ц...
ШЛУНОК ШЛУНОК , нка, ч. 1. Орган травлення людини, хребетних і більшості безхребетних тварин, що являє собою розширену частину травного тракту. Гості з голод...
ШЛУНОЧОК
ШЛЬОНДРА