Словник

Слово Тлумачення
ШТРЕК ШТРЕК , у, ч. Горизонтальна підземна гірнича виробка, що йде по пласту корисної копалини і не виходить безпосередньо на земну поверхню. Пройшовші цент...
ШТРИК ШТРИК , виг., розм. Уживається як присудок за знач. штрикати, штрикатися, штрикнути . Мабуть, не знав пан ротмістр, що наші козачки колються, як ті ро...
ШТРИКАЛКА
ШТРИКАННЯ
ШТРИПКА
ШТРИПС ШТРИПС - Сталева смуга-заготовка для виробництва зварних труб. З вузьких сталевих стрічок – штрипсів [завод] виготовлятиме 10-метрові труби діаметром...
ШТРИХ ШТРИХ , а, ч. і. Коротка риска, лінія, яка є одним з основних елементів рисунка, креслення. - Що, що, що? - скрикнув професор і прибіг ближче до мене....
ШТРИХОВАНІСТЬ
ШТРИХОВАННЯ
ШТРИХПУНКТИР
ШТРИХУВАННЯ
ШТРИХУВАТІСТЬ
ШТРИШОК
ШТРОБА ШТРОБА , -и, ж . Фасонна частина крокви, що виходить за межі даху над стіною. // Ступінчастий обрив мурування стіни, виконаний з розрахунком на продов...
ШТРОБАС музика, фонетика, розмовне. Особлива техніка вокалізації, що характеризується низьким, хрипким звуком, який утворюється при мінімальному натягу голосо...
ШТУДІЮВАННЯ
ШТУДІЯ
ШТУКА ШТУКА 1 , и, ж. 1. Окремий предмет з числа однорідних, який беруть за одиницю рахунку (перев. в поєднанні з словами на позначення кількості). Жив на Г...
ШТУКАР ШТУКАР , я, ч., розм. 1. Той, хто спритно, уміло робить що-небудь, вправний у чому-небудь. Сьогодні [на столі] не лише листки барвінку, але й сині йог...
ШТУКАРКА ШТУКАРКА , и, ж., розм. (...) . [Старшина:] Попадя наша штукарка! Запровадила моду, щоб кожний раз, як один другого почастує, то щоб зараз і поцілувал...
ШТУКАРСТВО
ШТУКАТУР
ШТУКАТУРЕННЯ
ШТУКАТУРКА ШТУКАТУРКА , и, ж. 1. Дія за знач. штукатурити . Змусив він і наполіг на тому, щоб вести штукатурку стін, не викінчивши дому (Шер., Дружбою.., 1954, 8...
ШТУКАТУРНИК
ШТУКАТУРНИЦЯ
ШТУКАЧ ШТУКАЧ - розмовне. Людина, яка володіє великою майстерністю або вправністю у якійсь справі. Він був справжнім штукачем у ремонті годинників. Такий шту...
ШТУКЕНЦІЯ
ШТУКЕРІЯ
ШТУКОВИНА
ШТУКОВИНКА
ШТУКУВАННЯ
ШТУНДА
ШТУНДИЗМ
ШТУНДИСТ
ШТУНДИСТКА
ШТУРВАЛ ШТУРВАЛ , а, ч. 1. Стернове колесо (на судні). Форштевень судна обережно розрізав хвилі. Вправна рука капітана Пабло лежала на штурвалі (Ю. Бедзик, Во...
ШТУРВАЛЬНА
ШТУРВАЛЬНИК
ШТУРВАЛЬЧИК
ШТУРМ
ШТУРМАН
ШТУРМАНКА
ШТУРМАНСТВО
ШТУРМАНСЬКА
ШТУРМБАНФЮРЕР
ШТУРМІВКА
ШТУРМІВЩИНА
ШТУРМОВИК
ШТУРМОВИЧКА